Учитель ...
В цьому слові сіль
віків,
Надбання людства
і душі тепло
незгасне.
Наставник ти і
друг,
ти – мій кумир,
Що поруч, але
завжди недосяжний.
Для черствості і
бруду,
і хули,
Бо для тебе
найбільше
земне щастя –
Це бачити
усміхнені дітей
Задумливі й цікаві
оченята.
Ти ладен день і
ніч
покласти на олтар,
Олтар науки, думки
і освіти,
Щоб в кожному із
учнів зберегти
Той вогник
людяності
і просвіти.
Я хочу вам
вклонитися за все,
За ті уроки, що
навчали бути
І залишатися
людиною завжди,
Давали сили і
натхнення жити.
Й не просто жити
дарувати дивний
світ
Маленьким і
допитливим створінням.
Жуковська С.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар